Шановно редакціє! Нині багато пишуть про те, що в кожному регіоні слід вирощувати лише ті сорти винограду, які для цього прийнятні. Я вирішив посадити технічні сорти винограду, але не знаю, які з них будуть краще рости на Рівненщині. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
Юрій Зах,
м. Здолбунів,
Рівненська обл.
Рівненщина — це північна частина України, тому добирати сорти винограду для вирощування на дачних або присадибних ділянках у цьому регіоні слід дуже виважено. Виходячи з погодно-кліматичних умов Рівненщини, вважаю, що краще надавати перевагу сортам раннього строку достигання.
Звісно ж, класичні технічні сорти винограду, які вирощують в Одеській області або в Криму, зокрема Ркацителі, Каберне, Со-віньйон, Фетяска, на Рівненщині будуть погано рости, бо вони мають довгий вегетаційний період. У Криму ці сорти достигають у жовтні, то чи можна їх виростити у Рівненській області? Звісно ж, ні.
Але є сорти, які нагромаджують достатню кількість цукру в ягодах за короткий вегетаційний період. Саме на них і варто звернути увагу. Назву лише деякі з таких сортів: R-66, Фіолетовий ранній, Платовський, Левокумський, Голубок, Росинка, 83-9 та інші.
Серед ізабельних сортів також є чимало таких, які можуть добре рости в умовах півночі України — це, зокрема, Ноа, Делавар рожевий, К-1362/17, Ізабелла банська тощо.
Добираючи сорти для того чи іншого регіону, слід враховувати і їхню стійкість до хвороб. Скажімо, популярні нині сорти винограду Цвєточний і Фестивальний в умовах Рівненщини добре достигають, але дуже уражуються мільдью. Тому вирощувати їх у цьому регіоні вважаю недоцільним.
Чи є у винограду вороги?
Шановна редакціє! Нині багато пишуть про сумісність різних культур. Можливо, науковцям відомі культури, які пригнічують виноград або поряд з ним гарно ростуть. Особисто мене це дуже цікавить. Тому хотілося б прочитати ґрунтовну відповідь на запитання, чи є у винограду добрі сусіди та вороги.
Валентина Пантеліївна Ємельянова,
м. Киї
Особисто я переконаний, що розглядати вплив однієї рослини на іншу можна лише з огляду на біологічний закон боротьби за існування. Щодо сумісності (коли одні рослини при-гнічують або отруюють інші, а з окремими добре співіснують), то вона, вважаю, є безпідставною.
Для прикладу давайте розглянемо випадок, коли біля кущів винограду висаджують помідори чи квасолю. Чи добре ростимуть ці культури? Звісно, ні, бо таке сусідство погане — помідори затінюватимуть кущі винограду, створюватимуть зону підвищеної вологості, що сприятиме розтріскуванню ягід, розвитку грибних захворювань, урожай винограду достигатиме із за-пізненням.
А ще ці рослини-сусіди відбиратимуть поживні речовини у виноградного куща. Те ж саме можна сказати про соняшники і кукурудзу, які інколи висаджують у міжряддях винограду.
У той же час достеменно відомо, що не шкодять винограду такі культури, як морква, цибуля, огірки, які ростуть у його міжряддях. Чому? Бо вони не конкурують за світло, поживні речовини та життєвий простір. Можливо, сам виноград впливає на ці культури негативно, але то вже інша справа.
Отож, щодо питання про сумісність рослин, то науковці ще не зробили остаточних висновків. Нині існує багато різних думок з цього приводу, інколи вони доволі суперечливі. Але я достеменно знаю, з ким виноград точно не сумісний — з бур'янами. Бо коли приштамбове коло заросло пирієм або за кропивою та щирицею взагалі не видно виноградних кущів, то таке сусідство, звичайно ж, несумісне. І це непотрібно навіть доводити науковцям, шукаючи якихось закономірностей і збігів.
Хочу також нагадати про сівозміну. Не варто садити виноград на тому ж самому місці, де він раніше ріс. Адже попередник уже виснажив землю, в ній відсутні саме ті поживні речовини і мікроелементи, які так необхідні виноградному саджанцю. Окрім того, навколо цього місця нагромадився негативний фон — чимало збудників хвороб і шкідників. Коріння від старого виноградного куща, що залишилося в ґрунті, перегниваючи, виділятиме отруйні речовини, які пригнічуватимуть ріст молодих рослин.
Ось чому фахівці радять після розкорчовування старого виноградника дати землі відпочити 3—4 роки, засіявши ділянку бобовими чи сидеральними культурами.
То чи є у винограда вороги? Мені здається, що є, але, насамперед, це незадовільний догляд за ним. От і робіть після цього висновки, шановні читачі.
Коли висаджувати виноград із стаканчиків? На сільськогосподарському ярмарку ми придбали саджанці винограду у стаканчиках. Розкажіть, будь ласка, коли їх краще посадити на постійне місце?
Володимир Прасол, Полтавська обл.
Докладну консультацію щодо висаджування та догляду за саджанцями винограду із закритою кореневою системою найкраще було б отримати безпосередньо у господаря, який їх вирощував і готував до продажу. Адже нині такі саджанці коштують чималі гроші і спосіб "аби корінням та й у землю" тут, вважаю, застосовувати не варто.
Слід враховувати також, що коренева система у вегетуючого саджанця в стаканчику ще доволі квола й ніжна, а молодий пагінець із зеленими листочками потребує обережного ставлення.
Ще один важливий чинник — погодні умови. Скажімо, якщо висадити такий саджанець у відкритий ґрунт у середині квітня, то він може підмерзнути від пізніх весняних приморозків або ж згоріти під сильними сонячними променями у травні.
Тому саджанці у стаканчиках, які придбали навесні, варто дорощувати на підвіконні або в теплиці до 10—15 травня, а потім протягом 7—10 днів поступово загартовувати. Для цього першого дня саджанці на 1—2 години виносять на подвір'я і ставлять у затінку, наступного дня збільшують час загартування на 1—1,5 години, поступово доводячи його до 6 годин.
Лише після цього саджанці починають виставляти на годину на сонце і на півдня у затінок, з тим, щоб через тиждень вони могли без шкоди для себе перебувати протягом дня під прямими сонячними променями.
Після 20 травня, коли мине загроза пізніх весняних приморозків, саджанці у стаканчиках можна висаджувати у відкритий ґрунт.
Безумовно, місце для садіння і саму посадкову яму слід підготувати заздалегідь.
|
